Історія організацій

РАЙОННІ СПІЛКИ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ

РАЙОННІ СПОЖИВЧІ ТОВАРИСТВА

ПІДПРИЄМСТВА ОБЛСПОЖИВСПІЛКИ

РАЙОННІ СПІЛКИ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ

Баштанська

За архівними документами, в 1904 році в селі Полтавка, яке за адміністративно-територіальним поділом було центром волості Херсонської губернії, земством було організоване споживче товариство, і воно проіснувало до 1914 року. 1924 року почало діяти Полтавське (з 1926 року Баштанське) сільське споживче товариство. Воно забезпечувало тамтешнє населення товарами широкого вжитку, а також займалося заготівлею сільськогосподарської продукції та сировини для торгівлі ними. Свою назву і завдання товариство не змінює ось уже 91 рік. У 1953 році на споживчу кооперацію було покладено комісійну торгівлю продукцією колгоспів і колгоспників, а з 1961 року їй надано право закуповувати цю продукцію у колгоспників з метою торгівлі нею як на місцевому ринку, так і деінде.

Споживче товариство 24 роки очолювала Катерина Іванівна Плужник – досвідчений, працелюбний, принциповий керівник, яка в споживчій кооперації була понад 45 років. Значну частину свого життя присвятили кооперації Микола Дмитрович Люненко, Любов Іллівна Листопад, Тетяна Дмитрівна Кокул, Валентина Вікторівна Ткаленко, Зінаїда Андріївна Кришталь, Тетяна Антонівна Ланцова та інші.

Завдяки підтримці та наполегливості керівників райспоживспілки та споживчого товариства було створено три нові споживчі товариства, які очолюють молоді та енергійні керівники, в котрих є дуже велике біжіння працювати в споживчій кооперації.

Товариство на добровільних засадах об’єдналося з іншими у районну спілку, яка також господарює у галузях торгівлі, ресторанного господарства, виробництва, ринкової діяльності. Понад 8 років її очолює молодий, ініціативний, енергійний потомствений кооператор Геннадій Володимирович Качанов, якого підтримують 385 пайовиків. Вони з вдячністю згадують колишніх голів правління райспоживспілки - Богдана Степановича Олексина, який працював у райспоживспілці на різних посадах, з них три - її очолював; Софію Романівну Олійник, яка працювала в системі понад 35 років і 10 з них – головою правління; Зінаїду Іванівну Несмашну, яка три десятиліття у споживчій кооперації, і два роки була головою правління, ветеранів - Євдокію Іванівну Чайку, Наталю Петрівну Тарасову та інших колег.

При Баштанській райспоживспілці є філія ринку "Центральний" , яку очолює директор Катерина Олексіївна Трибрат, яка працює у системі споживчої кооперації 34 роки, та займає посаду директора 8 років. Головним бухгалтером працює Валентина Григорівна Соловйова, яка працює в системі споживчої кооперації 43 рока, та займає посаду головного бухгалтера 8 років.

Вагомий внесок в розбудову кооперативної промисловості зробила Надія Володимирівна Крохмалюк – директор дочірнього підприємства «Хлібокомбінат», де вона працювала 30 років, з яких 16 очолювала підприємство. 49 років працювала в системі Світлана Павлівна Цикало – сумлінний, працелюбний фахівець, 14 років вона була на посаді головного бухгалтера райспоживспілки. 34 роки – кооперативний стаж економіста райспоживспілки Галини Михайлівни Кузьмак.

Наші ветерани споживчої кооперації, які вже пішли на заслужений відпочинок, це такі як Плужник Катерина Іванівна, Крохмалюк Надія Володимирівна та Цикало Світлана Павлівна, передали свої знання молодим спеціалістам споживчої кооперації.

Жовтнева

На території нинішнього Жовтневого району перші споживчі товариства “Нове життя” та “Зоря” були створені в 1907 році в селах Калинівка та Воскресенськ. А історія Жовтневої райспоживспілки налічує майже дев'ять десятиліть. Ще в жовтні 1923 року в селі Богоявленське (пізніше Жовтневе, нині Корабельний район Миколаєва) було створене споживче об’єднання «Дніпро-Буг», куди входило 309 пайовиків Миколаївщини та Херсонщини.

Нині Жовтнева райспоживспілка займає значний сектор в економіці району, де мешкають 54,6 тис. людей, у тому числі 46,5 тис. – у селах, а споживчою кооперацією обслуговується населення 23 сіл та міського Корабельного району. Кожне п’яте підприємство торгівлі та ресторанного господарства району, належить споживчій кооперації.

Райспоживспілка була заслужено відзначена багатьма почесними нагородами. Більше 80 її правцівників - орденами та медалями. У повоєнне десятиріччя споживчу кооперацію у районі очолювали Григорій Федорович Макурін, Іван Єфремович Гуткін, Павло Єфимович Шакула, Василь Якович Петровський, Олексій Миколайович Дудінов, у 60-і-70-і роки - Петро Степанович Коваль, Григорій Дядик, Анатолій Іванович Ніколенко, 80-і-90-і - Анатолій Васильович Сюсько, знову Анатолій Іванович Ніколенко, Іван Андрійович Білоус, Михайло Олексійович Кухтик. Зокрема, А. І. Ніколенко головою правління був 21 рік у часи розквіту споживчої кооперації району. В 1976 році за підсумками 9-ї п'ятирічки райспоживспілка стала переможцем всесоюзного соціалістичного змагання і нагороджена відповідним Дипломом та Перехідним прапором.

З 2004 року донині Жовтневу райспоживспілку очолює Галина Андріївна Лебедєва. Вивчивши багатий досвід попередників, вона продовжує втілювати в життя земляків кооперативні принципи роботи, вдало поєднуючи їх з сучасними методами господарювання.

До райспоживспілки входять три сільські споживчі товариства: Воскресенське, Лиманівське та Котляревське, кооперативні підприємства „Жовтневий хліб”, „Жовтневі ласощі”, ТОВ “Вироничо-заготівельне підприємство "Жовтневи ковбаси”, ТОВ „Жовтневий коопторг”, які щомісяця виробляють, продають, закуповують продукцію та товари. Щорічно сплачується 3 млн. грн. податків і обов’язкових платежів. З 33 діючих підприємств торгівлі та ресторанного господарства 17 приведені до сучасного стану, оформлені у фірмовому стилі. Діяльність всіх галузей господарювання забезпечують 117 працівників, три чверті з яких - жінки. Більше третини всіх працюючих – молодь до 35 років.

Розвиток кооперативного виробництва в районі розпочався у 1957 році з маленької пекарні та великого ентузіазму людей, що взялися за цю справу, потім поступово розбудувалися виробничі цехи, нарощувалися обсяги. Підприємство „Харчокомбінат” було потужним, цілісним виробничим комплексом. І сьогодні кожен із цехів успішно працює - як самостійний суб`єкт господарювання. У 2010 році ТОВ "ВЗП „Жовтневі ковбаси” в рейтингу м’ясопереробних підприємств України розташувалося на 28-й позиції.

Райспоживспілка сьогодні посідає одне з чільних місць у системі споживчої кооперації області. Вона відновлюється, працює і розвивається.

РАЙОННІ СПОЖИВЧІ ТОВАРИСТВА

Березанське

Споживчий кооператив у Березанці виник ще в 1923 році. Він налічував близько двадцяти господарчих одиниць, в основному це були сільські магазини. В 30-х роках їхня кількість зросла до 40, а 1937 року в райцентрі було відкрито велику громадську їдальню. Під час війни діяльність споживчої кооперації була призупинена, а після звільнення району від окупації в червні 1944-го - відновлена. 1947 року відкрили кафе-чайну, почали діяти робітничі їдальні споживчої кооперації при МТС, борошномельний, хлібопекарський, олійний та інші цехи. Збільшувалися обсяги торгівлі, заготівель, надавалися побутові послуги. В усіх сільських магазинах були виокремлені спеціалізовані відділи: «Господарчі товари», «Взуття», «Галантерея» тощо. Матеріально-технічна база кооперації зміцнювалася впродовж наступного десятиліття. В райцентрі з'явилися спеціалізовані магазини, склади для промислової і продовольчої груп товарів.

У період становлення незалежної України кооператори району перелаштувалися на ринкові відносини. Кооперативна організація не тільки вижила в умовах конкуренції, але й зберегла матеріально-технічну базу, не втратила довіри покупців. Завдяки вчасному запровадженню сучасних методів господарювання, правильному фінансовому менеджменту, ефективному використанню кредитних ресурсів, споживче товариство планомірно розвивається. 65 підприємств торгівлі та ресторанного господарства задовольняють попит 19 тисяч громадян району. Успішно працюють такі підприємства, як відновлений ковбасний і кондитерський цехи, харчокомбінат з хлібним виробництвом, діє худобозабійний пункт. Велику увагу товариство приділяє реконструкції та оновленню матеріально-технічної бази, переобладнанню та оснащенню торговельних підприємств і виробничих цехів сучасним устаткуванням. Повністю змінено дизайн переважної більшості магазинів, що дозволило значною мірою поліпшити вигляд їх самих і населених пунктів, де вони розташовані.

Споживча кооперація Березанського РСТ продовжує нарощувати темпи розвитку. За останні 10 років під керівництвом голови правління Рубцова Сергія Петровича, який вже 30 років очолює районне споживче товариство, воно міцніє і являється одним із лідерів Споживспілки.

В сучасних непростих умовах споживчій кооперації приходиться виживати. Незважаючи на труднощі, проводиться реконструкція приміщення кафе «Березань» - реконструйовано банкетний зал, кімнати відпочинку, створені належні умови для робітників. Осучаснюються підприємства торгівлі в усіх садибах району, відкриваються нові спеціалізовані підприємства, так були відкриті магазини «Сучасний текстиль», «Квіти», відділ «Подарунки» в універмазі. Відкрито ряд магазинів господарських та промислових товарів, універсам в м.Очакові, магазин в смт. Березнегувате.

Очолюваний колектив заслуженим працівником сфери послуг України С.П. Рубцовим здобуває переможні місця в усіх заходах, які проводять Укркоопспілка та Споживспілка і в цьому його надійними однодумцями і помічниками є Тетяна Федорівна Половець, Лідія Іванівна Коновалова, Інна Миколаївна Паляниця, Поліна Олександрівна Синиця, Анна Якимівна Сосюкіна, Катерина Іванівна Трушевич та інші. Вони примножують здобутки попередників, що тепер на заслуженому відпочинку – Марії Савелівни Федоренко, Катерини Іванівни Крикунової, Олександри Василівни Боки, Марії Федорівни Головкової та багатьох інших ветеранів.

Березнегуватське

Споживча кооперація в районі почала працювати через три роки після його визволення від німецько-фашистських загарбників. Перше розпорядження по райспоживтовариству датоване 25 лютого 1947 року. На початку 1990-х років працювали універмаг, 107 магазинів і підприємств громадського харчування, дві гуртові бази.

В ринкових умовах економіки райспоживтовариству довелося подолати складний шлях реорганізації. Були запроваджені нові методи господарювання, які згодом дали позитивні результати. Багато уваги правління приділяє відновленню роботи зачинених раніше магазинів. Так, у 2011 році за рахунок коштів, отриманих від оренди, поновив свою роботу магазин «Товари повсякденного попиту в сільці Пришиб, де мешкає 400 людей. За відсутності коштів у споживчого товариства його передали в оренду, а потім тривалий час стояв зачинений. Накопичивши кошти, правління райспоживтовариства зробило ремонт магазину з приведенням до сучасного стану. Тепер тут є кафетерій, поряд з іншими товарами в широкому асортименті представлена продукція власного виробництва споживчої кооперації області. Того ж року після трирічної перерви відчинив свої двері магазин у селі Велике Артакове, який після капітального ремонту теж відповідає сучасним вимогам. Пайовики і решта мешканців села дуже вдячні за це правлінню райспоживтовариства, яке упродовж останніх дев`яти років очолює Лариса Леонідівна Ацехівська – молодий, ініціативний, енергійний керівник, нещодавно відзначена Почесною грамотою обласної ради. В числі її однодумців і помічників - голова ревізійної комісії райспоживтовариства Ірина Володимирівна Кононенко.

Щедро ділиться своїм досвідом з молодшими колегами Галина Дмитрівна Долина, яка понад 30 років була головним бухгалтером, 11 – головою правління. Багато років самовіддано працювали в райспоживтоваристві Олександр Григорович Долина, Петро Іванович Понімаєв, Любов Іванівна Халявко.

Братське

На території Братського району сільські споживчі товариства стали утворюватись у 20-х роках минулого століття. Виникали вони як у самому Братському, так і в більшості навколишніх сіл, зокрема, Сергіївці, Микольському, Новоолександрівці, Ганнівці. Почали будуватись заготівельні пункти. У Братському було зведено перший будинок районного споживчого товариства. Оскільки довоєнних архівів не збереглося, офіційний відлік його діяльності ведеться з вересня 1944 року.

Як свідчить протокол засідання правління Братського сільського споживчого товариства, кооператори бралися «…терміново посилити заготівлі для потреб армії: зерна, фуражу, овочів. На зиму засолити якомога більше помідорів, огірків, капусти. Більшу частину цього заготувати для потреб армії». Кращими керівниками сільських споживчих товариств зарекомендували себе Колісник з Сергіївського, Михайло Молчанов з Михайложуківського, Кирило Лановий з Ганнівського, Іван Німков з Братського.

Відразу по війні почала працювати робітнича кооперація. Першим керівником Антонівського робкоопу був Микола Олександрович Ткаченко. Кооператори поновили роботу місцевої хлібопекарні. Свіжий хліб возили до магазинів кіньми. Тамара Солонченко - з перших пекарів, вона працювала в системі більше 50 років. А Микола Іванович Пархоменко очолював сітроцех, що постачав солодку газовану воду сільським магазинам і чайній, яку збудували в райцентрі, а також заготконтору й універмаг. У кінці 1947 року Співака на посаді голови правління змінив Т. К. Подтьолик, а того в 1951 році - М. О. Костянтинов. 1958 року головою правління було обрано В. С. Назаренка. На початку 70-х років райспоживтовариство очолив М. П. Рожков. Всі вони зробили значний внесок у становлення та розбудову споживчої кооперації Братського району.

12 січня 1948 року було затверджено статут райкооперації. 10 років потому вона налічувала 85 торгових точок, чайну, 9 буфетів, 7 сільмагів, 2 культмаги, книжковий магазин, пекарню. В 70-х роках було збудовано новий універмаг, ресторан, м'ясокомбінат, почала діяти продовольча база, бойня, ковбасний та рибний цехи. Працювала заготівельна контора, яку тривалий час очолював Володимир Никифорович Білий. В районному універмазі працювали відданні справі кооперації люди - Леонід Єлізарович Шадрін, Борис Львович Фуксман, Марія Сергіївна Хмельницька. Районний харчокомбінат, одним із перших керівників якого був Андрій Олексійович Воєводенко, також мав хороші результати роботи. Знаним кухарем райцентрівської чайної була Віра Тягнирядно.

У 1980 роках завершилось будівництво магазину «Сільгосппродукти» в райцентрі, були споруджені магазини товарів повсякденного попиту в Ганнівці, Шевченковому, Новоолександрівці, Миколаївці. Все ширшим і різноманітнішим ставав асортимент виробів хлібозаводу.

Нині в ринкових умовах, братська кооперація виживає в жорсткій конкуренції. Правління райспоживтовариства, яке очолює молодий, енергійний, ініціативний керівник Дмитро Володимирович Білоіваненко, робить усе можливе, аби вона працювала і розвивалась.

Веселинівське

Районна спілка споживчих товариств була утворена в 1944 році. Головою правління тоді обрали Бориса Ісаковича Маркінзона. На центральних садибах місцевих господарств організовуються сільські споживчі товариства: Веселинівське, Лубянське, Порічанське, Широколанівське, Новосвітлівське, Кудрявцівське, Комісарівське, Покровське. Розпочинають роботу заготівельні підприємства, буфети, згодом виробничі підприємства - пекарні, хлібозавод. Веселинівське ССТ очолював тоді Яків Пантелейович Григор’єв, який працював у споживчій кооперації до виходу на заслужений відпочинок. Збереглися його спогади щодо утворення ще в 1928 році Дмитрівського сільського споживчого товариства, головою якого він був у подальшому. 1972 року райспоживспілка була реорганізована в районне споживче товариство. У його складі діяли 6 торговельних об’єднань, райзаготконтора, хлібозавод, райунівермаг.

Надія Кіндратіївна Басок працювала в райспоживтоваристві 37 років, у 1980-1985 роках -була головою правління. Саме в цей час кооперативна організація розвивалася найбільш високими темпами, будували магазини, підприємства громадського харчування, зростали обсяги діяльності. Її відзначено медаллю «За звитяжну працю». Вона дотепер не пориває зв’язків зі споживчою кооперацією Веселинівського району, цікавиться її діяльністю та ділиться своїм досвідом.

В новітні часи в умовах жорсткої конкуренції райспоживтовариство провело реорганізацію зі створенням кооперативних підприємств. Так, Веселинівське торговельно-переробне підприємство виникло на базі хлібозаводу, якому ось уже 43 роки. Та кооператори ще пам’ятають працівників, які спекли перші партії хліба - Валентину Іванівну Желейко, Ганну Петрівну Бурлаку, Анастасію Степанівну Кучеренко, Юлію Степанівну Лизун, першого головного бухгалтера Капітоліну Олексіївну Гниличенко та завідуючу виробництвом Ольгу Володимирівну Ярчук. Сьогоднішній колектив випускає вироби належної якості в широкому, різноманітному асортименті. Нещодавно підприємство очолила кооператор з більш як 40-річним стажем Людмила Францівна Кравець.

З 1998 року працює кооперативне підприємство «Комбінат громадського харчування». Відтоді його беззмінно очолює Ніна Миколаївна Тихонова. У складі підприємства п’ять магазинів та кафе «Молодіжне».

З 2003 року райспоживтовариством керує кооператор з більш як 23-річним стажем Уляна Андріївна Кавецька. Вона зуміла створити міцний, дружний, працелюбний колектив, який, опираючись на традиції, закладені минулими поколіннями кооператорів, втілює в життя нові методи господарювання, отримуючи позитивні результати.

Вознесенське

З 1968 року понад десятиліття очолював спочатку райспоживспілку, а потім районне споживче товариство фронтовик, досвідчений керівник Микола Іванович Демченко (1926-1990), який, хоч і не мав кооперативної освіти, був добрим практиком-організатором. За його часу набули найбільшого розвитку будівництво об'єктів торгівлі, громадського харчування та виробництва, впровадження прогресивних методів обслуговування населення. Тривалий час працювали головами правління райспоживтовариства Василь Григорович Гержов та Дмитро Миколайович Пеньковський.

Сьогодні споживча кооперація Вознесенського району, використовуючи безцінний досвід минулих поколінь кооператорів, шукає нові форми і методи господарювання, займає певну нішу в господарчому комплексі району, має своїх покупців. Її підтримують понад 1000 пайовиків.

Правління райспоживтовариства не забуває своїх ветеранів. Створено їхню раду, яка бере участь у всіх масових заходах, зокрема, у відзначенні Міжнародного дня кооперації. Ветерани зустрічаються з молодими кооператорами, діляться своїм досвідом і думками. На такому заході Лідія Василівна Козаченко, яка все своє життя з 16 років до виходу на пенсію працювала в райспоживтоваристві, передала почесну стрічку «Ветеран споживчої кооперації» своїй улюбленій учениці економісту Антоніні Пилипівні Котляр. Значний внесок у розбудову споживчої кооперації зробив колишній заступник голови правління з кадрів, директор школи продавців, голова об’єднаного комітету профспілки Казимир Йосипович Лісовський. Понад 31 рік працювала в райспоживтоваристві бухгалтером активістка ради ветеранів Лариса Володимирівна Кучер.

Ось уже 14 років Вознесенське райспоживтовариство очолює енергійний керівник Віктор Олексійович Ляхов. Він без відриву від виробництва закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю «Фінансовий менеджмент».

Врадіївське

У Врадіївці споживчі товариства виникли ще на початку ХХ століття. Були невеличкі магазини в райцентрі, де торгували товарами першої необхідності: сіль, борошно, гас. Споживча кооперація району своє відновлення розпочала в 1944 році, на той час головою райспоживспілки був Йосип Ісакович Грагер, а з 1951 по 1954 рік - Антон Семенович Петровський.

1954 року Врадіївка відійшла від Одеської до Миколаївської області. Споживче товариство очолив Василь Макарович Бобровський. Відкрилися магазини у селах Сирове, Великовеселе, Новопавлівка, Федорівка. Кіньми по бездоріжжю у будь-яку погоду кооператори везли туди товари першої необхідності, і це була велика допомога людям глибинки. На початку 1958 року в районі працювали 43 магазини, в центрі Врадіївки - добротний двоповерховий універмаг. З кінця 60-х років довгий час споживче товариство очолював ініціативний, творчий, умілий керівник і організатор Зіновій Кирилович Марчук. Під його керівництвом зміцнилася матеріальна база. У селах були збудовані нові приміщення магазинів, кафе, їдалень, комбінату побутового обслуговування, працювали хлібозавод, цех розливу столової води “Врадіївська”, триповерховий універмаг, ресторан.

Вагомий внесок у розвиток споживчої кооперації району вніс також Іван Петрович Шевчук, який очолював правління понад 20 років і мав загальний стаж кооператора більше 30 років. Під його керівництвом збудовано нові магазини «Товари повсякденного попиту» в селах Веселий Лан, Федорівка, Велике Веселе, кафе в Новопавлівці, рибний та ковбасний цехи, кафе «Верста» в райцентрі. У 80-і роки в споживчій кооперації району працювало більше 900 співробітників, налічувалось 6 сільських споживчих товариств та 7 госпрозрахункових організацій.

Врадіївське сільське споживче товариство у різні роки очолювали П. Є. Шестаков, І. М. Барський, Л. О.Тимченко, Гуляницьке - Л. О. Тимченко, В. О. Болгарина, Нововасилівське – Л. Б. Орлова, Новопавлівське-Доброжанівське – Г. А. Левицький, В. В. Шліхар, М. А. Гапонова, Сирівське - Г. Г. Парсенюк, Д. І. Шептицький, Н. А. Ткаченко, комбінат громадського харчування – А. А. Дарієнко, Л. І. Онуфрієнко, О. В. Багрянцев, райунівермаг – Н. Т. Витвицька, Л. І. Левицька, міжрайонну базу облспоживспілки – М. А. Думанський, З. К. Марчук, гуртово-госпрозрахункову базу – В. В. Чиж, Т. М. Бурик, М. А. Гапонова, підприємство автотранспорту і механізації – В. М. Чабан, В. В. Ростов, комбінат побутових послуг – В. М. Чабан, райкоопторг – К. В. Багрін.

Вагомий внесок у розвиток райспоживтовариства та забезпечення населення якісною продукцією робив колектив Врадіївського хлібозаводу, який очолювали Михайло Леонтійович Дубецький, Таїсія Григорівна Фурсенко. Продукція хлібозаводу користувалася попитом, не тільки на Врадіївщині, а й за межами району.

Сьогодні райспоживтовариство очолює Марина Андріївна Гапонова, яка працює в споживчій кооперації з 1975 року, надійними її помічниками є головний бухгалтер Лариса Степанівна Суворова та економіст Оксана Вікторівна Олик.

Казанківське

З повоєнних років тут поступово розширювалась мережа магазинів, закладів громадського харчування, велася заготівля сільгосппродуктів. Робилось усе необхідне для забезпечення мешканців району товарами народного споживання. Ввели в дію хлібозавод. З переходом на роботу в ринкових умовах для райспоживтовариства настали нелегкі часи. Довгі шість років правління, яке на той час очолювала Ніна Андріївна Лукашенко, боролося за виживання системи споживчої кооперації в районі. А з обранням в 2008 році головою правління Олександра Петровича Червоного почалося її відродження. Одним з перших підприємств, де було проведено масштабну реконструкцію, став магазин «Продукти» в центрі Казанки. Завдяки збільшенню торгового залу та іншим чинникам обсяги продажу товарів тут зросли майже в чотири рази. Знайшла в магазині чільне місце продукція кооперативного виробництва - м’ясні вироби виробничо-заготівельного підприємства «Жовтневі ковбаси» та кондитерські вироби підприємства споживчої кооперації «Кондитерський світ». Олександр Петрович зумів згуртувати навколо себе надійних колег-однодумців. Передусім це економіст Марія Іванівна Горбенко, яка все своє життя присвятила споживчій кооперації, головний бухгалтер Людмила Георгіївна Червона. В найближчих планах правління, яке підтримують понад 800 пайовиків, приведення до сучасного, конкурентоспроможного стану ще трьох магазинів та кафе в селі Дмитрівка.

Кривоозерське

Райспоживтовариство почало активно розвиватися в повоєнні роки. Відкривалися магазини, заклади громадського харчування, велися заготівлі сільгосппродуктів. Перший кооперативний хлібозавод побудовано у 1952 році, його директором був Спиридон Купріянович Велга. На хлібозаводі працював цех розливу мінеральної води. Тут виробляли і квас, який на той час славився далеко за межами району.

З переходом на роботу в ринкових умовах правління зуміло подолати кризові явища, сконцентрувати свої зусилля і 2008 року відкрило в райцентрі коопмаркет - магазин європейського рівня, з найсучаснішим торговельним обладнанням. П`ятнадцять років очолює райспоживтовариство Лариса Андріївна Лохаївська, а допомагають їй члени правління Ольга Юріївна Циктор, Анатолій Федорович Гулієнко, Олена Олександрівна Лук’яненко, які пов’язали з коопераціїєю все своє життя.

Миколаївське

Варварівська райспоживспілка була організована у 1935 році. До її складу входило 11 сільських споживчих товариств. Торгували в лавках на дому, в старих пристосованих приміщеннях, колишніх приватних магазинах в основному товарами першої необхідності – сіллю, гасом, милом, дьогтем, сільськогосподарським інвентарем, які везли в села кіньми.

По війні поновили роботу в квітні 1944 року. Першим післявоєнним головою правління був Петро Петрович Раскопанський. До складу райспоживспілки входило 11 сільських споживчих товариств: Варварівське, Великокорениське, Новобогданівське, Шуринське, Кир’яківське, Трихатське, Петрівське, Новогригорівське, Нечаянське, Великокутське, Гольштанське, а також раймаг, чайна, райзаготконтора, хлібопекарня. Першим головою Нечаянського ССТ було обрано Михайла Васильовича Васильяді, Петрівського - А. Петрова, Степівського – Івана Семеновича Нефьодова. Першим директором райкоопзаготконтори був М. С. Євдокимов, директором раймагу – Константинов.

В 1962 році Варварівський район було перейменовано на Миколаївський, а відповідно й райспоживспілку. 1973 року вона реорганізована в районне споживче товариство, головою правління обрано Володимира Романовича Островського. Райспоживтовариство успішно розвивалось, зростала його матеріально-технічна база, відкривались нові магазини, заклади громадського харчування, виробничі, заготівельні підприємства.

В ринкових умовах завдяки фінансовому менеджменту, раціональному використанню коштів райспоживтовариство продовжує працювати, реформуватися, втілювати в життя нові форми і методи господарювання. Яскравим прикладом такої роботи служить Нечаянське сільське споживче товариство, яке очолює молодий, діяльний кооператор Едуард Віталійович Пархомов. Тут приведено до сучасного конкурентоспроможного стану два магазини. В них встановлено новітнє торговельне обладнання, апаратура відеоспостереження, комп’ютери для автоматизованого обслуговування покупців. Відновлює роботу магазин «Госптовари» в селі Зелений Яр.

Вже 16 років райспоживтовариство, яке сьогодні підтримують 370 пайовиків, очолює Марта Степанівна Харук – енергійний, ініціативний, компетентний керівник, кооператор з багаторічним стажем, член ради облспоживспілки. Не забуває товариство своїх ветеранів - заслуженого працівника торгівлі УРСР Івана Івановича Кравченка, Володимира Савелійовича Кривенка, Ганну Сергіївну Минаєву, Тамару Михайлівну Колесник, Лідію Михайлівну Коваль, Д. С. Костенко, В. Г. Тараненко, С. І. Гудим, Г. Л. Гоцуляк, Г. М. Прокопович та багатьох інших.

Новобузьке

Споживча кооперація в Новобузькому районі зародилася ще в 1908 році зі створенням Новополтавського споживчого товариства «Трудове життя».

Тривалий час головою правління райспоживспілки був Л. Д. Лебедик, 7 років - Микола Петрович Рябуха, який в цілому відпрацював у споживчій кооперації Миколаївщини 36 років. Обіймав посади старшого інструктора оргвідділу облспоживспілки, товарознавця Очаківської райспоживспілки, директора ресторану «Схід», заступника голови правління Новобузької райспоживспілки. Ініціативний, компетентний, принциповий керівник багато зробив для розвитку споживчої кооперації району. Теж сім років районну кооперативну організацію очолював Віталій Григорович Чабанов.

І сьогодні вона продовжує розвиватися. Багато уваги приділяється розвитку матеріально-технічної бази, модернізації виробничих підприємств із заміною застарілого технологічного обладнання на найсучасніше. Справжньою окрасою райцентру стали супермаркет «Центральний» та ресторан «Венеція». Більшість сільських магазинів приведено до сучасного конкурентоспроможного стану, вони подобаються найвибагливішим покупцям і пайовикам. Понад 16 років товариство очолює член ради облспоживспілки К. П. Волкожа – ініціативний, компетентний керівник, що досконало володіє фінансовим менеджментом. Проведена під її керівництвом реорганізация дала можливість у ринкових умовах оперативно маневрувати коштами і раціонально їх розміщувати, працювати стабільно, прибутково, ритмічно. Катерину Павлівну відзначено медаллю «За працю і звитягу», Знаком пошани Укоопспілки. Правління облспоживспілки чотири рази присуджувало їй звання «Кращий кооператор року». В тому, що товариство – одне з найкращих у облспоживспілці, велика заслуга заступника голови правління Віри Борисівни Джулай, яка теж є членом ради облспоживспілки й відзначена Знаком пошани Укоопспілки, директора супермаркету «Центральний» Ніни Сергіївни Пихтіної, також нагородженої Знаком пошани, директора продовольчої бази Любові Миколаївни Ушакової, директора ресторанного господарства Олени Павлівни Коновалової, директора хлібного цеху Валентини Іванівни Черевань, членів правління Олени Леонідівни Батрак та Галини Василівни Дирди. 43 роки обслуговують мешканців і пайовиків у сільських магазинах Любов Іванівна Дробчинська та Ярослава Миколаївна Волкова.

Очаківське

Кооперативний рух на Очаківщині бере свій початок у 20-х роках минулого століття. 1932 року до райспоживспілки входили міське, 11 сільських споживчих товариств та рибальський кооператив. У системі було 25 крамниць, книгарня та дві їдальні. При гітлерівській окупації робота споживчої кооперації була призупинена і відновлена в серпні 1944 року. Стали до роботи хлібопекарня, олійня, млин, рибокоптильня. На центральних садибах відкривалися магазини, які працювали і як заготівельні пункти, в місті - їдальні. Найбільшого розвитку кооперація Очаківщини досягла в 60-х - 70-х роках. Були побудовані хлібозавод, райунівермаг, торговельні центри в місті та великих селах.

Складним випробуванням для райспоживтовариства став перехід на ринкові відносини на початку 90-х років. Але своєчасні організаційні перетвореня дозволили вийти із скрутного становища, зберегти систему та втілювати в життя кроки на шляху до її економічного зростання і оновлення. В середині 2000-х років проведено реконструкцію хлібозаводу із заміною застарілого технологічного обладнання на сучасне енергозберігаюче. До конкурентоспроможного стану приводяться магазини. Влітку 2006 року відкрито перший у системі облспоживспілки коопмаркет, який оснащено сучасним торгово-технологічним обладнанням і комп’ютерною технікою.

Понад 15 років райспоживтовариство очолює член ради споживспілки Іван Васильович Колесник, який працює в системі 36-й рік і зарекомендував себе ініціативним, грамотним, принциповим, умілим керівником. Втілювати задуми в життя йому допомагають члени правління Тетяна Петрівна Іванова, Світлана Іванівна Сурдул і весь дружний, працьовитий колектив.

Кооператори Очаківщини щиро вдячні попереднім поколінням пайовиків, працівників системи за їхній вагомий внесок у розвиток кооперативного руху. Вони шанують Володимира Олексійовича Оріхівського, Віру Василівну Чехратову, Ніну Андріївну Передерій, Аллу Григорівну Білостецьку, Тамару Володимирівну Баранову, Валентину Родіонівну Довгу, Людмилу Іванівну Якушову, Галину Іванівну Кісельову та багатьох інших колег, які донині діляться своїм досвідом. З теплотою в серці пам`ятають кооператорів, які вже відійшли в вічність: Лідію Андріївну Кашаєву, Валентину Іванівну Фармагей, Людмилу Павлівну Беркут.

Первомайське

Споживча кооперація в Первомайському районі відродилась одразу ж після його визволення від німецько-фашистських загарбників у березні 1944 року. Тоді було створено організаційне бюро, яке виконувало функції правління райспоживспілки. До його складу ввійшли голова Михайло Тимофійович Забіра, Ілля Григорович Солодчук та Костянтин Семенович Суботін, який, до речі, все своє життя пропрацював у споживчій кооперації і дожив до ста років. На той час майно райспоживспілки складалася з кількох пристосованих під магазини старих приміщень у селах, де й було організовано торгівлю товарами першої необхідності - милом, сіллю, гасом тощо. Були ще вантажне авто-полуторка “ГАЗ-АА”, та дві парокінні підводи, а через рік до них добавилось ще п’ять коней та дві підводи. Відновили роботу сільські споживчі товариства в селах Чаусове, Романова Балка, Тарасівка, Лиса Гора, Кінецьпіль, Довга Пристань, Грушівка. В магазинах сільських споживчих товариств обтоварювались хлібні картки. Споживча кооперація в районі займалась не тільки торгівлею. Ще 4 квітня 1944 року було створено заготконтору «Заготживсировина». В червні почали працювати яйцебаза, промкомбінат, який об’єднав у собі швейну майстерню та ґудзичну фабрику. До функцій споживчої кооперації входило і побутове обслуговування населення. В повоєнні роки в райспоживспілці працювало чотири перукарні, годинникові майстерні, майстерні з пошиву та ремонту одягу, взуття. Розвивалась торговельна мережа , будувались нові сучасні магазини, підприємства громадського харчування, виробничі цехи, розросталась заготівельна база. За всім цим стояли люди, патріоти споживчої кооперації, крім названих, - статистик Бума Ісаківна Члек (Бурдейна), завідуючий складом вторинної сировини Мордко Мойсейович Бурдейний, бухгалтер Марія Василівна Максимейко, фронтовик, завідуючий складом Леонід Якович Салганик, виконроб Валентина Петрівна Гаврилюк, продавець Володимир Григорович Поляков та багато інших. Сьогодні передають молоді свій багатий досвід колишні працівники споживчої кооперації - заготівельник Арон Вольфович Гурфінкель, директори Лисогірського торгового об’єднання Василь Григорович Остапієнко та Олена Миколаївна Шевченко, продавці Лідія Іванівна Околько, Надія Василівна Савва, Віра Григорівна Яковенко, Володимир Григорович Поляков, товарознавці Роман Остапович Чайка та Віра Миколаївна Чоботар, ревізор Валентина Аксентіївна Шалдибіна, економіст Світлана Володимирівна Шпенькова.

Після розпаду Радянського Союзу райспоживтовариство зберегло матеріально-технічну базу, торговельну мережу. В 42 населених пунктах Первомайського, Доманівського та Врадіївського районів діють 41 магазин та 4 підприємства громадського харчування. В торговельній мережі проводяться реконструкції та капітальні ремонти. Приведено в сучасний вигляд три чверті магазинів і половину закладів ресторанного господарства. Стабільні показники, постійну клієнтуру має заготівельне підприємство «Райкоопзаготпром».

37 років районне споживче товариство очолює заслужений працівник сфери послуг України Володимир Михайлович Бойчук. Він неодноразово обирався делегатом кооперативних з’їздів Укоопспілки, членом ради якої був тривалий час, а тепер є членом правління облспоживспілки. Заступник голови правління, заслужений працівник сфери послуг України Світлана Юхимівна Фендик у споживчій кооперації з середини 70-х років, як і головний бухгалтер Надія Сергіївна Ященко, нагороджена Знаком пошани Укоопспілки. Спільний успіх тримається на таких працівниках, як начальник планового відділу Любов Володимирівна Федірко, ревізор Тамара Іванівна Мельниченко, голова об’єднаного комітету профспілки Світлана Олександрівна Голякова, директор райкоопзаготпрому Володимир Михайлович Нідельський, завідуюча магазином у с. Кам’яна Балка Наталя Мефодіївна Задорожна, продавець магазину в с. Старі Кошари Ірина Іллівна Срушевич, продавць магазину в с. Полтавка Жанна Павлівна Фандецька. Кращі колективи - магазину № 2 в с. Лиса Гора (завідуюча Валентина Василівна Кириленко, продавці Валентина Василівна Колесник, Тетяна Андріївна Щербатюк, Валентина Володимирівна Дудник); магазину № 33 ( завідуюча Світлана Миколаївна Драчук, продавці Оксана Віленівна Марук, Наталя Іванівна Терзян); магазину № 76 (завідуюча Світлана Володимирівна Кобилянська, продавець Олександра Олександрівна Серебренникова); кафе «Кодима» (завідуюча Людмила Михайлівна Карічковська, кухар Людмила Миколаївна Ярема, бармен Людмила Володимирівна Макогоненко).

Більше 35 років у споживчій кооперації працюють економіст Олена Михайлівна Тарасова, директор торговельного об’єднання Людмила Степанівна Янковська, бухгалтер Любов Петрівна Боровченкова, завідуюча складом Людмила Василівна Якусевич, більш як чверть століття - бухгалтери Валентина Вікторівна Ратушна, Світлана Михайлівна Береза, Марія Олександрівна Козачинська, продавці Надія Миколаївна Фурман, Людмила Володимирівна Божок, Марія Євгенівна Воронко, Ніна Василівна Пономаренко, Наталія Іванівна Владова, Людмила Іванівна Бойчук, Лідія Володимирівна Усатюк, начальник відділу кадрів Людмила Віталіївна Герасименко, товарознавець Валентина Миколаївна Юречко, касир Марія Вікторівна Нідельська, водій автомобіля Василь Миколайович Розмаїтий, тесляр Олег Анатолійович Рибак, директор торгового об’єднання Майя Олександрівна Сторчак; більше 20 років - майстер з будівництва Павло Васильович Мацнєв, електрик Віктор Анатолійович Попов, водій Віктор Леонідович Вінграновський, продавці Ірина Миколаївна Бродовська, Олена Андріївна Дорощук.

Кооператори традиційно обслуговують заходи, які проводять місцеві органи влади на День міста та День молоді, обласні щорічні свята в Кримці тощо.

Снігурівське

Перше в районі споживче товариство «Маяк» було створене ще в 1910 році. Після визволення району від німецько-фашистських загарбників, споживча кооперація почала своє відродження. В січні 1946 року в райцентрі став до ладу харчокомбінат, розвивалися торгівля, заготівлі, мережі громадського харчування і побутових послуг.

З переходом на ринкові засади кооператорам Снігурівщини довелося подолати чимало серйозних труднощів, але вони з честю витримали екзамен на життєздатність. У 1996 році райспоживспілка була реорганізована в районне споживче товариство. Нині воно володіє 67 різноманітними об’єктами. Особливу увагу правління приділяє зміцненню матеріально-технічної бази, впровадженню прогресивних торгово-технологічних процесів, приведенню підприємств до конкурентоспроможного стану. Щороку на це витрачаються чималі кошти. Так, у коопмаркет інвестовано більше мільйона гривень. Його торгова площа складає понад 370 кв. м. Щодня клієнтам пропонуються товари не менше 24 тисяч найменувань. Цей торговельний комплекс сповна відповідає європейському рівню і по праву вважається візитною карткою кооператорів Снігурівщини. В райспоживтоваристві впроваджено комп’ютерні технології і системи із застосуванням програмного комплексу “Баланс”. Створена єдина мережа автоматизованих робочих місць, яка охоплює всі відділи товариства з підключенням до Інтернету. Це дозволило підвищити продуктивність праці, а в кінцевому рахунку збільшити обсяги діяльності.

Товариство бере участь у всеукраїнських та обласних ярмарках-розпродажах, виставках та конкурсах професійної майстерності. В 2001 здобуло третє місце в огляді районних споживчих товариств України, а наступного року визнане кращим з охорони праці та техніки безпеки серед районних кооперативних організацій області. У 2006 і 2007 роках, захищаючи честь району та області на всеукраїнському конкурсі професійної майстерності кухарів та кондитерів споживчої кооперації кондитери Т. О. Чорна та Т. В. Буслаєва і кухар Г. В. Портянко посіли призові місця. Неодноразово ставало кращим в області за результатами господарчо-фінансової діяльності та в оглядах-конкурсах готовності до роботи в весняно-літній та осінньо-зимовий періоди. А 2007 року перше місце в обласному огляді-конкурсі посів об’єднаний комітет профспілки.

22 роки очолює споживчу кооперацію району заслужений працівник сфери послуг України, член рад Укоопспілки та облспоживспілки С. В. Бастан. Завдяки його вмілому керівництву, високому професіоналізму, організаторським здібностям товариство входить до числа кращих кооперативних організацій облспоживспілки. Сергій Васильович неодноразово відзначався нагородами Центральної спілки споживчих товариств та ЦК профспілки України, облдержадміністрації та обласної ради, облспоживспілки, Снігурівської райдержадміністрації та районної ради. Нагороджений медаллю «10 років незалежності України», Почесною грамотою Верховної Ради України, Знаком пошани Укоопспілки. Обирався депутатом обласної ради, міської та районної рад. Визнаний Людиною 2007 року Снігурівського району в номінації “Торгівля”.

Кооператори району з вдячністю згадують голову правління райспоживспілки Михайла Івановича Лизогуба, головного бухгалтера Григорія Євгеновича Заніздру, начальника контрольно-ревізійного відділу Миколу Федосійовича Тидиняна, директора райунівермагу Тетяну Василівну Балунську, директора комбінату громадського харчування Валентину Василівну Шульгу та головного бухгалтера Надію Андріївну Овчаренко, а також Анатолія Опанасовича Максименка, Зою Петрівну Рекашову, Ніну Петрівну Матушко, Григорія Платоновича та Надію Миколаївну Резниченків. Не поривають зв’язків з колишнім колективом Алла Григорівна Стоян, Валентина Іванівна Ткач, Галина Іванівна Цингаль, Раїса Дмитрівна Савченко, Надія Григорівна Болотня, Марія Антонівна Чаус, Валентина Юхимівна Новикова, Євдокія Петрівна Марчук. Снігурівські кооператори шанують своїх ветеранів, допомогають їм.

Доманівська кооперативна спілка споживчих товариств

Сільські споживчі товариства в районі почали виникати у 1936 році. Першим було засноване Маринівське. Згодом – Царедарівське, Доманівське, Щасливське, Богданівське, Прибузьке, Козубівське - всього 28. Жодне не мало власної матеріально-технічної бази. Працювали в орендованих приміщеннях, на дому. На центральних садибах товариств були головні лавки, звідки підводами розвозили товари по 75 лавках невеликих сіл. До війни кооператори району відкрили 5 хлібопекарень, 15 заготівельних пунктів, 20 буфетів.

Вагомий внесок у повоєнну розбудову споживчої кооперації району внесли І. С. Журбенко, А. М. Полонський, Л. В. Френілах, М. А. Іоєнко, В. Б. та В. О. Самойленки, М. М. Озарян, П. А. Нерега, колишні голови правління Доманівської райспоживспілки Д. К. Позняк, А. Е. Шейд, В. К. Харченко.

Найбільшого розвитку споживча кооперація району набула у 70-80 роки. До складу райспоживспілки входило 6 сільських споживчих товариств, потужний хлібозавод, кондитерський, ковбасний, рибні цехи, цех безалкогольних напоїв, мережі магазинів, підприємств громадського харчування, заготівельних пунктів. У 90-х роках при переході на ринкові умови роботи райспоживспілка збанкрутувала. Але сільські кооператори створили Доманівську кооперативну спілку споживчих товариств. До її складу увійшли Доманівське, Зеленоярське, Мостівське, Маринівське, Прибузьке сільські споживчі товариства, які обслуговують пайовиків і решту населення своїх сіл.

Очолює кооперативну спілку Віра Іванівна Павленко – відповідальний, сумлінний керівник, їй допомагають Людмила Георгіївна Гусарова, Валентина Яківна Сербенюк, Інна Миколаївна Лисицька, Любов Іванівна Камінська.

Кооператори вдячні ветеранам - колишньому голові правління, Євгенії Миколаївні Тростинецькій, Любові Никонорівні Кушнір, Надії Іванівні Тогузановій, Варварі Василівні Онищенко, Світлані Євгенівні Войцеховській, Василю Миколайовичу Пилипюку, Надіі Георгіївні Орел, Зої Яківні Трофименко, Олександрі Іванівні Наконечній, Галині Миколаївні Буряченко, Марії Василівні Волощук, Неонілі Олексіївні Мамотенко, Олені Михайлівні Слабинчук та багатьом іншим, хто створював і розбудовував кооперативне господарство району.

Міське споживче товариство імені А. М. Серебрича

Тернівське споживче товариство утворилося в жовтні 1937 року. Першим головою правління був Афанасій Іванович Волчо, бухгалтером працював Афанасій Миколайович Серебрич. 1941 року товариство припинило роботу, архів був знищений. Одразу після визволення Миколаєва 30 березня 1944 року в Тернівці організували робкооп ім. Коларова Жовтневої райспоживспілки. Очолив його колишній керівник споживчого товариства і той же бухгалтер став до справи. Робкооп дістав у розпорядження дві напівзруйновані будівлі, переобладнані потім під магазини товарів повсякденного попиту. Через місяць А. І. Волчо призначили директором місцевого радгоспу, а головою правління обрали Серебрича, який беззмінно обіймав цю посаду 54 роки.

За цей час було побудовано виробничі цехи, магазини, підприємства громадського харчування, введено в дію харчокомбінат, який мав забійний цех, холодильні камери, ковбасний, рибний, безалкогольний, кондитерський, столярний цехи, хлібозавод, маслобойню. Першим його директором був Андрій Якович Яковлєв. У 1988 році підприємство очолив Олександр Афанасійович Серебрич, що перебував на цій посаді 17 років. Багато років тут працює головним бухгалтером Віра Григорівна Поцілуєнко. Працювали трудові династії Цвятків, Атанасових, Яні, Атласів, Димо, Георгієвих, Поліщуків, Бузників, Сизякових...

Ще 1975 року Тернівське споживче товариство було реорганізоване в учнівське імені Коларова і стало базовим для виробничої практики учнів Миколаївського кооперативного технікуму, студентів Львівського торговельно-економічного інституту, Полтавського кооперативного інституту. В кінці 70-х років правління товариства почало будувати базу відпочинку кооператорів «Світанок» у Рибаківці. Вона діє і досі.

1998 року Афанасій Миколайович Серебрич на 80-у році життя пішов на заслужений відпочинок. З 1999 по 2016 рік кооперативну організацію очолював потомствений кооператор Ігор Володимирович Островський. З 2016 року очолює організацію Поцілуєнко Віра Григорівна.

На увічнення пам’яті А. М. Серебрича, який пішов з життя в 2007 році, понад 790 пайовиків ухвалили рішення про реорганізацію свого товариства в міське споживче товариство і присвоєння йому імені видатного кооператора.

Сьогодні в ньому об’єднано 5 споживчих товариств і госпрозрахункове виробничо-торговельне підприємство. Всі ці суб’єкти господарської діяльності працюють ритмічно, прибутково, мають хороші фінансові результати.

Їхні працівники пам’ятають кращих представників попередніх поколінь - Лідію Дмитрівну Гришину, Віру Федорівну Пшеничну, Валентину Дмитрівну Стамо, Валентину Пилипівну Волчо, Івана Петровича Серебрича, Євгенію Миколаївну Вармаш, Любов Афанасіївну Яценко, Тамару Іванівну Скарлат, Зою Петрівну Яковлєву та багатьох інших, що самовіддано працювали на тутешній кооперативній ниві.

ПІДПРИЄМСТВА ОБЛСПОЖИВСПІЛКИ

«Центральний ринок»

До кінця 50-х років минулого століття головний минколаївський ринок розташовувався на території, де зараз містяться Обласний палац культури та дитяче містечко “Казка”. А новозбудований урочисто відкрився 28 листопада 1959 року. Комплекс Центрального колгоспного ринку тоді складався з кам'яного головного павільйону, 20 критих столів, внутрішніх і зовнішніх комунікацій, холодильних приміщень, упорядкованої території. Всього було обладнано 1106 торгових місць, організована зустрічна торгівля, для котрої міськпромторг, обласна контора фірми "Взуття", фабрика індпошиття одягу й завод "Ремпобуттехніка" побудували на території ринку свої об’єкти. Колгоспники, які привозили сюди свою продукцію, могли відразу купити необхідні їм товари та одержати послуги. Директором ринку тоді був Забазлаєв.

1987 року уряд передав колгоспні ринки споживчій кооперації. Для керівництва ними облспоживспілка утворила відповідне управління, начальником якого призначили колишнього заступника голови Жовтневої райспоживспілки Г. І. Яновського. Наступного року на території ринку почалось будівництво двоповерхового павільйону на 300 торгових місць (нині Рибний корпус) і критого овочевого модуля на 500 торгових місць. Фінансування, будівництво й усі організаційні питання обспоживспілка взяла на себе. 1992 року обидва об’єкти стали до дії. А наприкінці 1998 року для більш ефективної роботи Центрального ринку тут було створене одноіменне кооперативне підприємство. Після обрання на початку 2002 року І. А. Білоуса головою правління облспоживспілки воно одержало широкі повноваження в здійсненні своєї господарчої діяльності.

«Ринок «Колос»

Комплекс ринку побудований згідно з рішенням виконкому Миколаївської міської ради і введений в експлуатацію 3 грудня 1974 року. Його площа на той час складала 3803 кв. м, а торгових місць налічувалося 544. Ринок відігравав важливу роль у зміцненні зв'язків між містом і селом. Тут торгували в основному овочами, фруктами, м'ясом, птицею та іншими сільгосппродуктами з присадибних господарств. Кооперативне підприємство «Ринок «Колос» уже понад чверть століття працює у системі споживчої кооперації і його значний внесок у обслуговування населення визнаний жителями обласного центру. Радикальні економічні перетворення в країні сприяли активізації торгівлі на ринках; попит зумовив перепрофілювання ринку «Колос» у змішаний. Сьогодні тут 2347 торгових місць. З них 270 виділено для товаровиробників. Постійні місця на ринку мають 89 місцевих підприємців, які продають продукцію власного виробництва за пільговими цінами. Близько трьох тисяч жителів обласного центру забезпечені роботою на ринку. Тут є лабораторія ветсанекспертизи, камера зберігання, два пункти прокату торговельного інвентаря та санітарного одягу.

Адміністрація кооперативного підприємства одним із головних своїх завдань вбачає зміцнення і збереження матеріально-технічної бази. Розроблено програму її розвитку, згідно з якою за 2007-2011 роки на реконструкцію, ремонти та придбання основних засобів використано 4 мільйони 311 тис. гривень. За два роки відремонтували головний павільйон, склади, реконструювали відкриту територію. Прилавки замінено контейнерами та кіосками. Газифікується кафетерій «Кооператор».

Значний внесок в становлення і розбудову ринку зробили його колишні директори - Анатолій Васильович Войтовський, Володимир Михайлович Мартинов, Валерій Анатолійович Лебедєв. З березня 2007 року кооперативне підприємство очолює Сергій Петрович Куценко, який 1981 року закінчив Полтавський кооперативний інститут, працював на відповідальних посадах в Одеській облспоживспілці. Під його керівництвом колектив досвідчених фахівців працює рентабельно, зі зростанням економічних показників. За 5 останніх років одержано понад 2 мільйонигривень чистого прибутку. При цьому внесок підприємства до державного і місцевого бюджетів та до державних соціальних фондів склав 15654 тис. грн., це більш ніж чверть валового доходу підприємства.

Сумлінно працюють ветерани - комендант Надія Петрівна Дяченко, економіст Яніна Андріївна Бойчук, а також Наталя Миколаївна Фурманюк, Лілія Олександрівна Сергєєва, Оксана Петрівна Молчановська, Сергій Вікторович Бурковський, Володимир Васильович Опря, Ганна Василівна Чикаленко.

«Вознесенський ринок»

Він був облаштований ще до війни там же, де міститься нині, маючи дуже зручне розташування. В архівах кооперативного підприємства зберігається книга наказів з першим записом від 15 червня 1946 року за підписом директора М. П. Дубняка, а також заява Д. К. Кузьміна про прийом на роботу. З подальших наказів зрозуміло, що до штату ринку входили бухгалтер, збирачі плати за торгові місця, вантажники, прибиральники, конюхи, охоронці, продавці мануфактури. Колгоспи й радгоспи, селяни з усього Вознесенського району приїздили сюди з товарами. На території ринку були ряди, де продавали коней, велику рогату худобу, птицю, м'ясний корпус. Біля центрального проходу стояли діжки із соліннями. Радгосп «Зелений Гай» привозив бочки з вином, яке продавали на розлив.

Сьогодні на ринку діють молочний на 109 і м'ясний на 75 торгових місць корпуси, павільйон «Риба» на 61 місце, овочевий павільйон на 220 місць. Коефіцієнт їхнього завантаження становить 96 відсотків. Підприємство надає 10 видів платних послуг - розруб м'яса, доставка товарів до місця торгівлі, прокат ваг, санітарного одягу, інвентаря й ін. Від здачі в оренду невикористовуваних площ в 2011 році отримано додатковий прибуток 90 тис. грн. Кафе «Гамбринус» щомісяця випускає й реалізує продукцію більш ніж на 20 тис. грн. Його кухарі - постійно беруть участь у конкурсах професійної майстерності, де посідали призові місця, у святковій виїзній торгівлі та ярмарках. Працівники підприємства з вдячністю згадують колишнього директора Миколу Івановича Сердегу, який також багато робив для зміцнення і розбудови ринку.

З 2002 року кооперативне підприємство очолює Галина Василівна Кострикіна, що працює в системі споживчої кооперації 34 роки. При ній почалася реконструкція ринку: металеві столи-прилавки замінили зручними павільйонами й контейнерами. Територія чітко розбита на товарні зони, збільшено кількість торгових місць до 4078. Галина Василівна користується великою повагою й авторитетом у колективі, серед городян і колег-кооператорів області, її нещодавно нагороджено Знаком пошани Укоопспілки. 17 років працює на підприємстві головний бухгалтер Ольга Володимирівна Мутаф – компетентний і сумлінний спеціаліст.

30 років працювала на ринку Ніна Георгіївна Мутель, по 28 років - Фаїна Єгорівна Дулгерова і Євгенія Іванівна Литвиненко, у кухаря-бригадира Наталі Михайлівни Синєгрибової загальний стаж кооператора також три десятиліття, у продавця Олександри Миколаївни Ярошенко - чверть століття. Ветерани Олександра Павлівна Цуркан, Валентина Андріївна Палієнко, Лариса Олександрівна Димитрова, Галина Пилипівна Проценко продовжують працювати на ринку, передають свої знання й навички молоді.

«Очаківський ринок»

Ринок було засновано 1955 року як колгоспний. За останні чверть століття тут з’явилися сучасні, зручні для продавців і покупців павільйони: молочний, рибний, м’ясний. Відкриті торгові ряди замінили контейнерами, «бутиками», що значно поліпшило умови праці підприємців. Реконструкція проводиться і далі у відповідності з генеральним планом розвитку підприємства. Сьогодні територія ринку складає 6290 кв. м., під торгівлю відведено 2066 кв. м. Мета діяльності підприємства – задоволення потреб населення райцентру і Очаківського району, а також численних курортників у товарах і послугах, створення сприятливих умов для купівлі-продажу товарів у райцентрі шляхом надання торгових місць приватним підприємцям і товаровиробникам.

Ось уже 15 років підприємство очолює Олександр Борисович Ситников – депутат Очаківської міської ради, енергійний, ініціативний, компетентний працівник. Досконало знають і люблять свою справу головний бухгалтер Наталя Анатоліївна Пантелеєва, економіст Лариса Петрівна Зима, бухгалтер Світлана Олексіївна Синєрук. Адміністрація ринку вживає всіх необхідних заходів для поліпшення умов торгівлі, якості послуг, приводить підприємство до стану, що відповідає вимогам ветеринарно-санітарних правил, шоб головний ринок приморського міста став справжнім сучасним сервісно-торговельним центром.

«Снігурівський ринок»

Ринок, який до 1987 року звався колгоспним, має зручне розташування: в самісінькому географічному центрі міста. Відтоді, як вся його торговельно-виробнича структура перейшла в підпорядкування облспоживспілки, сталися великі зміни. Зокрема, значно розширилася площа ринку. Сьогодні він займає 0,8 гектара. Кількість торгових місць збільшилась на 450, а взагалі їх 1453, причому майже всі під дахом. Встановлено 175 контейнерів, споруджено 12 «бутиків», просторий, тентовий павільйон для торгівлі овочами. В оновленому приміщенні м’ясного павільйону обладнано ветлабораторію з сучасним устаткуванням.

У невеликих, таких, як Снігурівка, містах базар – це не лише місце торгівлі. Сюди люд приходить поспілкуватись, відпочити від буденних справ. Враховуючи цю обставину, кооперативне підприємство подбало, щоб його відвідувачі могли спокійно погомоніти за столиками затишного кафетерію. До послуг клієнтів і біляшна, теж з новітнім обладнанням. Раніше по базару в негоду було важко пройти. Зараз його територія вдяглася в асфальт, а 500 квадратних метрів замощено тротуарною плиткою. Снігурівський ринок популярний не лише серед місцевих мешканців. Сюди приїжджають за крамом і торгувати мешканці сусідніх районів. Часто можна побачити і гостей з Херсонщини та інших областей.

З вересня 2017 року колектив очолив Олександр Олександрович Кондратьєв. Валентина Миколаївна Костенко була директором з лютого 2010 року по серпень 2017 року, пропрацювавши в системі споживчої кооперації Снігурівського району 50 років, обіймаючи відповідальні посади та скрізь демонструючи професіоналізм і організаторський хист, за що і була відзначена вищою кооперативною нагородою - Знаком пошани Укоопспілки. Досконало знають свою справу головний бухгалтер Олена Григорівна Кузнєцова, економіст Валентина Василівна Котович, касир-комірник Віта Андріївна Костюк, організатори ринкової торгівлі Ксенія Миколаївна Нетилько та Наталія Василівна Зарічна, кухар Тетяна Олександрівна Молдован та багато інших. Великий внесок у розвиток підприємства зробила Лідія Михайлівна Середа, яка була на посаді директора з червня 2002 року по грудень 2009 року.

«Жовтневий ринок»

Його було утворено 2002 року. Він і досі будується, а роботи веде дочірнє підприємство облспоживспілки «Пересувна механізована колона». Введено в експлуатацію рибний павільйон, приміщення лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, адміністративна будівля, а також 9 «бутиків». Щойно став до ладу сучасний м’ясний павільйон. Триває спорудження торгового павільйону площею 852 кв. м. На підприємстві працюють віданні кооперації люди. Так, 6 років обіймає посаду директора потомственний кооператор Іван Анатолійович Ніколенко, кооперативний стаж якого складає 38 років. На посаді головного бухгалтера з дня заснування ринку перебуває Галина Петрівна Торжинська, чий стаж роботи в споживчій кооперації – 39 років.

«Кривоозерський центральний ринок»

Вигідне географічне становище Кривого Озера сприяло тому, що ще наприкінці ХVІІІ ст. воно стало значним торговельним центром. З давніх давен тут торгували зерном, живою худобою та іншими сільськогосподарськими товарами. Кривоозерський базар – ровесник селища, якому в 2012 році виповнюється 250 років. Він єдиний в області, де є умови для продажу худоби.

Сьогодні правління облспоживспілки, адміністрація підприємства проводять реконструкцю ринку у відповідності до програми розвитку матеріально-технічної бази системи. Лише за останні 5 років на це використано понад 600 тис. грн., що дало можливість збільшити обсяги діяльності у 2,6 рази. Зокрема, введено в дію осучаснений м’ясний павільйон, побудоване приміщення, в якому оснащена лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи. 6 років підприємство очолює Сергій Павлович Лірчук - ініціативний, енергійний, компетентний керівник, який має стаж роботи у споживчій кооперації понад 20 років. Головний бухгалтер Тетяна Арсентіївна Пшенична вже 11 років обіймає свою посаду.

Контора матеріально-технічного постачання «Облкооппостач»

Її було засновано в 1958 році. В 1995 році реорганізовано в спільне підприємство, а в 2001році - в кооперативне підприємство.

База створювалася для забезпечення райспоживспілок, хлібозаводів, харчокомбінатів, заготівельно-збутових баз, закладів громадського харчування сировиною, матеріалами, торгівельним, виробничим, технологічним та сантехнічним обладнанням, кухонним інвентарем, будівельними матеріалами, бланками, книгами, спецодягом.

Колектив постійно вдосконалював роботу. Впроваджувались активні форми оптового товарообігу підприємства та роздрібного товарообігу в області, та на ринках м.Миколаєва. Розроблялись раціональні способи доставки товарів, матеріалів і обладнання в райони. Товарознавці укладали угоди з підприємствами України, Росії, Білорусії, Грузії на постачання:

- виробничого, сантехнічного та технологічного обладнання, будматеріалів для всіх галузей діяльності;

- борошна, дріжджів для хлібозаводів;

- соків, цукру та есенцій для безалкогольного виробництва;

- спецій, харчових добавок, белказіну для ковбасного виробництва;

- кухонного інвентарю, посуду і спецодягу для підприємств громадського харчування.

Колектив підприємства працював за планами згідно з економічним прогнозом, виконував доведені показники з гуртового і роздрібного товарообігу, прибутку, зміцнював свою матеріально-технічну базу. Він і його керівники неодноразово відзначались Укоопспілкою, облспоживспілкою, органами місцевої влади. Зокрема, колишні директори – знані кооператори Василь Степанович Чаленко, Василь Семенович Пащенко, Володимир Григорович Кривошей та Валентина Федорівна Хоменко.

Валентина Федорівна Хоменко продовжує працювати на підприємстві на посаді головного бухгалтера. Все її трудове життя пройшло на цьому підприємстві. 45 років тому розпочинала свою трудову діяльність комірником, довгий час була бухгалтером та директором.

Сьогодні підприємство очолює Пашечко Ірина Вікторівна – керівник з п’ятнадцятирічним стажем в споживчій кооперації. Їй допомагає помічник керівника Ваховська Н.Ю., яка 27 років присвятила споживчій кооперації. 45 років працює водієм у системі споживчої кооперації Леонід Максимович Крижанівський.

Пам’ятають на підприємстві своїх ветеранів: менеджера з послуг, пізніше помічника керівника Г. М. Федотченко, що 45 років присвятила споживчій кооперації, економіста С. М. Сорокіну з кооперативним стажем 46 років. Більше 20 років працювали на підприємстві: Є.В.Братченко, Є.Д.Єпіфанова, Т.М.Коротаєвська, В.А.Пернатій, М.Й.Азадова.

«Колосок»

На жаль, не витримавши конкуренції в ринкових умовах, припинили своє існування Єланецька, Новоодеська, Арбузинська районні кооперативні організації. З метою збереження споживчої кооперації в Арбузинському районі облспоживспілка 2001 року створила в райцентрі підприємство «Колосок». Воно має кондитерський цех, виробляє хлібобулочні й кондитерські вироби, які продає в двох власних магазинах, крім того, їх у районі реалізують магазини інших форм власності. 2011 року на підприємстві проведено реконструкцію з частковою заміною застарілого технологічного обладнання на нове, сучасне. Адміністрація підприємства вживає заходів щодо розширення асортименту продукції, поліпшення її якості. Першим директором була Зоя Леонідівна Травянко, через три роки її змінила Віра Андріївна Настенко. Останні 4 роки підприємство очолює кооператор з багаторічним стажем Віктор Пилипович Опацький.

«Техелектросервіс»

Його утворено в 2002 році для забезпечення організацій і підприємств споживчої кооперації області технологічним обладнанням та виробами з металу. Підприємство, розташоване в мікрорайоні обласного центру Широка Балка, спеціалізується на виготовленні металевих ґрат, жарильних шаф, кухарських електричних плит та іншого обладнання для закладів ресторанного господарства - як споживчої кооперації, так і інших форм власності. Очолює підприємство Манченко Наталія Михайлівна. Його помічниці – головний бухгалтер Галина Юхимівна Євдокимова та майстер Галина Анатоліївна Галкіна.

Миколаївська універсальна торговельна база

Миколаївська міжрайонна база була утворена в лютому 1944 року для забезпечення різноманітними товарами районів області й тоді містилася в Кур’єрському провулку. З 1 червня 1956 року вона була перейменована в Універсальну торговельну базу облспоживспілки і деякий час розміщувалася на вул. Старофортечній, а в1976 році одержала нові приміщення, побудовані з урахуванням великих обсягів діяльності підприємства. До комплексу бази входили адміністративна будівля і склади загальною площею 18,3 тис. кв. м. База здійснювала гуртову торгівлю, товар доставлявся зі складу експедиції в населенні пункти області централізовано. Важливий структурний підрозділ бази - обласний госпрозрахунковий продовольчий склад - майже два десятиліття очолював Володимир Степанович Яровий - кооператор з багаторічним стажем, компетентний, ініціативний, принциповий керівник, до якого з повагою ствавились колеги.

Тривалий час підприємство очолювали досвідчені кооператори Іван Миколайович Єлізаров, Микола Григорович Личко. 23 роки його директором працював В. Ф. Возниця - компетентний, принциповий, ініціативний, досвідчений спеціаліст, який дуже відповідально ставився до виконання своїх обов’язків. Василь Федорович відзначений почесними грамотами Укоопспілки, облспоживспілки, а 2008 року - Знаком пошани Укоопспілки. На жаль, у 2010 році він пішов з життя.

Сьогодні підприємство надає різноманітні послуги, здає в оренду складські приміщення, холодильні камери, приміщення під офіси тощо. Його очолює член правління і ради облспоживспілки Володимир Володимирович Мельник – умілий, досвідчений господарник.

Крім Миколаївської універсальної торговельної бази, гуртову торгівлю здійснювали Первомайська, Вознесенська, Новобузька, Снігурівська міжрайбази, які реалізовували непродовольчі та продовольчі товари, а також Миколаївська, Бандурківська, Врадіївська, Вознесенська, Новополтавська бази облкооплісгоспторгу, що мали номенклатуру товарів господарчого та будівельного призначення. Миколаївську понад 40 років очолював Григорій Васильович Марков – віддана кооперації людина, компетентний, принциповий керівник.

«Кондитерський світ»

Це підприємтсво було утворено облспоживспілкою і відкрито у вересні 2007 року в приміщеннях хлібопекарні учнівського споживчого товариства ім. Коларова. В організацію виробництва кондитерських та здобно-булочних виробів було вкладено близько 1,4 млн. грн. Для випуску звичайного і глазурованого пісочного печива придбали найсучасніше обладнання: ротаційну піч, дві кремозбивальні машини італійського виробництва, відсадну, яка має 99 програм і потужність 0,5 т на зміну, і глазуровну машини, охолоджуючий тунель польського, пакувальний автомат турецького виробництва, автомобіль «ГАЗель» для розвезення готової продукції.

Сьогодні в асортименті - 80 найменувань продукції, на 11-х її видах застосовується штрихове кодування. Вироби з натуральної вітчизняної сировини відповідають вимогам Держстандарту. На етикетках зображено логотип торговельної марки. Фасують продукцію в тару по кілограму, 2,5 кг, 3 кг, в залежності від замовлення. Печиво реалізують 100 торгових точок області.

Підприємство, що його від дня заснування очолює енергійний, ініціативний, компетентний керівник Ігор Іванович Гафтуняк, бере участь у спільній акції Держспоживінспекції України і Укоопспілки «Обирай українське!», розміщуючи на продукції відповідний знак.

Інформаційно-обчислювальний центр

Історія цього підприємства почалась з жовтня 1973 року з моменту створення машино-обчислювальної станції облспоживспілки. Першим начальником МОС була Лариса Михайлівна Чернишова. В різні роки машино-обчислювальну станцію очолювали Зеніна Галина Вікторівна, Фаленков Віктор Сергійович.

В 1980 році машино-обчислювальна станція Миколаївської облспоживспілки була реорганізована в «Інформаційно- обчислювальний центр Миколаївської облспоживспілки», яку очолив Микола Федорович Політун, потім підприємством керували Волинець Дмитро Миколайович, Вячеслав Віталійович Святенко. Активно діючи на ринку послуг, воно займається впровадженням, програмним забезпеченням, технічним обслуговуванням і ремонтом обчислювальної техніки, касових апаратів. Нині впроваджуються нові форми і технології організації торговельної діяльності, які потребують комп’ютерної обробки інформації. Тож підприємство пропонує замовнику такі комп’ютерні автоматизовані системи, як «УКС-Бухгалтерія» - управління оптовим підприємством та бухгалтерський облік, «УКС-Маркет» - управління роздрібним торговельним підприємством, «УКС- Звіт і аналіз» - обробка звітів і складання аналізу діяльності суб’єктів господарювання, «Зарплата» - розрахунок заробітної плати, «Основні засоби» - облік основних засобів. Вони розроблені фахівцями інституту інформатики і комп’ютеризації споживчої кооперації України (Укоопінком).

В 1984 році на підприємство , як молодий спеціаліст, прийшла Світлана Миколаївна Колісниченко, яка з 2008 року керує ним.

Пересувна механізована колона

Обласне будівельно-монтажне управління з госпрозрахунковими дільницями у Вознесенську та Новому Бузі було організоване 1954 року згідно з рішенням Центроспілки. Згодом його реорганізували в спільне підприємство «Пересувна механізована колона облспоживспілки», а у 2000 році - в дочірнє підприємство.

Будівельна організація споруджувала нові, займалася реконструкцією старих об'єктів. Найбільш вагомі з них - Миколаївська універсальна торговельна база, Первомайська міжрайбаза, універмаги в Баштанці, Казанці, Новому Бузі. Побудовано хлібозаводи, ресторани, магазини та багато інших об'єктів споживчої кооперації. Вона також брала участь у спорудженні сільської лікарні в Степовому Миколаївського району, реконструкції Російського драмтеатру.

Першим керівником підприємства був М. М. Меркушев. У різні часи директорами були Євген Васильович Козаков, Володимир Володимирович Луста, Анатолій Васильович Войтовський.

Нині кооператори-будівельники в основному виконують ремонтно-будівельні роботи на ринках споживчої кооперації. Понад 34 роки на підприємстві працює Ніна Миколаївна Сіненок, 11 останніх років очолює його. Вона - компетентний, сумлінний керівник. Поряд з нею упродовж багатьох років виконроб Катерина Сергіївна Бабчук і головний бухгалтер Валентина Іванівна Клименко - досвідчені й сумлінні фахівці.

Виробничо-технічне об’єднання «Миколаївкоопавтомех»

Як транспортно-експедиційна контора облспоживспілки воно розпочало свою господарчо-фінансову діяльність за адресою: вулиця Старофортечна, 1 у 1955 році. Під забудову було відведено 2,5 га. Автопарк складав 50 автомашин. За три роки з’явилися майстерні, агрегатний склад, бойлерна, кузня, водогін, миюча естакада, було заасфальтовано двір. 1978 року контору реорганізовано в виробниче автотранспортне об'єднання облспоживспілки, якому підпорядковувалися районні (Первомайська, Вознесенська, Новобузька та Снігурівська) автоколони, центральні авторемонтні майстерні, ремонтно-монтажний комбінат. З 1985 по 1995 роки підприємство нарощувало обсяги наданих послуг та значно поліпшило свою матеріально-технічну базу. Було зведено двоповерхову адмінбудівлю площею 1150 кв. м з їдальнею на першому поверсі, двоповерховий комплекс площею 570 кв. м, у підвальному приміщенні якого розташували магазин, мийку вантажних автомашин, побутові приміщення з сауною та душовими, кімнату відпочинку. Загальна площа приміщень склала 5562 кв.м. Автопарк нараховував близько 500 одиниць автотранспорту. Саме в ті часи очолював підприємство Володимир Йосипович Тулуб. Згодом посаду генерального директора об’єднання посів нині покійний Микола Васильович Москаленко. Кооператори області пам’ятають колишніх директорів підприємств автотранспорту і механізації - Андрія Івановича Манжоса з Нового Буга, Олександра Андрійовича Грушу з Первомайська, Миколу Івановича Зубача з Березнегуватого, нині покійного Віктора Миколайовича Кравця з Веселинового.

З 1987 року виробничо-технічному підприємству «Миколаївкоопавтомех» підпорядковувалися районні колони автотранспорту і механізації, ремонтно-механічний завод та центральні ремонтні майстерні. У 90-і роки більшість районних підприємств, не витримавши конкуренції та втративши кошти, стали банкрутами. Однак сьогодні об’єднання «Миколаївкоопавтомех» має стабільний фінансовий стан, колектив, яким керує Власенко Віктор Григорович, займається обслуговуванням та збереженням матеріальної бази.

Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця

Вона була створена згідно з постановою правління від 13 грудня 1993 року для експлуатації та обслуговування житлового будинку малосімейних на вул. Архітектора Старова, гуртожитків на пр. Миру, 6 та на вул. Чигрина, 70, житлового будинку на пр. Миру 20-а. Керівником призначили Людмилу Петрівну Кравченко. З 1999 роцку офіс підприємства міститься у гуртожитку на пр. Миру, 6. Підприємство-юридична особа, яке з 2004 року очолює Людмила Юріївна Мітяєва, є власністю облспоживспілки, підпорядковане їй у своїй господарчій діяльності. Воно забезпечує збереження, належну експлуатацію та подальший благоустрій житлового фонду, проведення своєчасного ремонту, санітарного та технічного обслуговування об’єктів.

Миколаївський коледж бізнесу і права вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

1927 року в Миколаєві була створена торговельно-кооперативна школа, організатором і керівником якої стала Розалія Асушкіна. 1953 року школу реорганізовано в кооперативне училище, а те в свою чергу - в професійно-технічне-кооперативне училище. 1963 року директором училища була призначена Зоя Степанівна Овсяницька, майбутній директор технікуму. Ці освітні структури готували кадри для роботи на підприємствах і в організаціях споживчої кооперації, закладаючи підвалини для створення навчального закладу більш високого рівня.

1965 року за ініціативою голови правління облспоживспілки А. Д. Ферлія почалося спорудження навчально-лабораторного корпусу технікуму. До цієї справи правління облспоживспілки залучило райспоживспілки і споживчі товариства, підприємства та організації. Активну участь у будівництві брали викладачі, співробітники та учні кооперативного училища. Куратором будівництва був заступник голови правління облспоживспілки В. Й. Тулуб. Своєрідна будівнича толока кооператорів завершилася в 1968 році. Згідно з постановою правління Центросоюзу кооперативний технікум відкрився 15 червня. Спочатку тут готували фахівців трьох спеціальностей: «Товарознавство промислових і продовольчих товарів», «Планування радянської торгівлі», «Бухгалтерський облік у торгівлі». У кооперативному училищі юнаки та дівчата здобували професії продавців, кухарів, заготівельників, кондитерів і пекарів. Педагогічний колектив складали Алла Сергіївна Лях, Інна Олексіївна Яценко, Людмила Андріївна та Микола Михайлович Бойчуки, Олександра Петрівна Ковалкова, Ніна Станіславівна Головко, Ганна Єфремівна та Василь Максимович Сорокопуди, Наталія Філаретівна Скарлат, Галина Олексіївна Сєдова, Володимир Петрович Зелинський, Олександр Полікарпович Постика, Інна Опанасіївна Мандрик, Фросина Григорівна Онищенко, Алла Валентинівна Ющенко, Ольга Петрівна Кочерженко, Світлана Дмитрівна Дерев'янченко, Марія Григорівна Бартеньєва, Ольга Іванівна Подаленчук, Валентина Андріївна Лаврентьєва, Лідія Олександрівна Чижевська, Людмила Андріївна Бендержицька, Меланія Григорівна Євглевська, Альбіна Василівна Солодовникова, Генрієтта Сергіївна Корчагіна, Світлана Давидівна Чухно, Валерій Георгійович Хардін.

Для становлення та розвитку технікуму великих зусиль доклав наступний голова правління облспоживспілки Ілля Якович Латул: навчальний заклад було збережено у найскрутніші часи. 1992 року профтехучилище і технікум були реорганізовані в єдиний навчальний заклад - кооперативний технікум зі ступеневою формою навчання. У квітні 1995 року отримано ліцензію на підготовку спеціалістів за новими спеціальностями: “Фінанси”, “Банківська справа” і “Правознавство”. Ліцензований обсяг прийому студентів на навчання склав 250, а з 1999 року - 350 осіб. Технікум увійшов до навчального комплексу Укоопспілки «Освіта» Полтавського університету споживчої кооперації України. У січні 1998 року навчальний заклад перейменовано в Миколаївський торговельно-економічний технікум, а в липні 2003 року – в торговельно-економічний кооперативний технікум Миколаївської облспоживспілки. Він тричі - у 1999, 2004, 2009 роках - акредитований як вищий навчальний заклад першого рівня акредитації.

Співпраця з Полтавським університетом підготувала умови для створення на базі технікуму регіонального відділення університету з дистанційно-заочною формою навчання. Завдяки постійній допомозі університету, очолюваного Олексієм Олексійовичем Нестулею, та повсякденній підтримці правління облспоживспілки, його голови Івана Андрійовича Білоуса технікум поліпшував матеріально-технічну базу, створював міцний висококваліфікований склад педагогів, всього колективу. З 1 квітня 2011 року його реорганізовано в Миколаївський коледж бізнесу і права, який увійшов до складу вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі».

Коледж має по-сучасному оснащені навчально-лабораторний корпус та гуртожиток. З 35 навчальних кабінетів 10 обладнано 95 комп'ютерами, 2 - мультимедійною технікою та інтерактивними дошками, є навчальний магазин, лабораторія приготування їжі, віртуальні лабораторії фізики та хімії. В розпорядженні студентів читальна зала на 60 місць, електронна бібліотека на 15 місць, їдальня на 100 місць, актова і дві спортивні зали.

Молодих спеціалістів готують висококваліфіковані викладачі, з яких понад половина - спеціалісти вищої категорії. За останні роки підготовлено 3 доктори філософії в галузі права та державного управління, 6 кандидатів наук, 19 магістрів. У різний час навчальний заклад очолювали Зоя Степанівна Овсяницька (1968 - 1972), Михайло Максимович Чернихов (1972 - 1979), Микола Васильович Корольов (1979 - 1983), Рената Олександрівна Запорожець (1983 - 1991), Андрій Михайлович Волошин (1991 - 1993), заслужений працівник освіти України Анатолій Васильович Дмитриченко (1993 - 2015), а з 2015 року - Олена Анатоліївна Дмитриченко.

У процесі підготовки конкурентоспроможних фахівців стали традиційними лекційні та практичні заняття з використанням інтерактивної дошки, комп'ютерної техніки за відповідними інформаційними та мультимедійними програмами. Проводяться традиційні Дні здоров'я, крос «Золота осінь», спартакіада, розважальні заходи «Міс коледжу», «Перехрестя кохання», «Козацькі розваги», КВК, конкурси «Золотий голос коледжу», «Кращий за спеціальністю». Баскетбольна дівоча команда 2006 року стала переможцем обласної спартакіади, Марина Вітман - чемпіоном України та призером чемпіонату Європи з рукопашного бою. Лауреатами республіканського конкурсу «Студентські перлини - тобі Україно» ставали Людмила Щербина, Марина та Анастасія Ципарь, Тетяна та Ганна Коломойцеви, Ганна Легкобитова, Олександра Янкова, Ганна Мадіярова, Лілія Бурова, а Гран-прі цього конкурсу здобула в 2008 році Вікторія Мей. Вищу нагороду всеукраїнського конкурсу «Кращий за професією» у 2002 році здобули студенти Андрій Орлов і Сергій Розанов, лауреатами конкурсу «Комп'ютерні технології» в 2007 році стали Сергій Жело та Катерина Кондратенко. 2011 року друге місце у всеукраїнському літературно-мовному конкурсі ім. Т. Г. Шевченко посіла Яна Тропініна, а друге місце в обласному етапі мовного конкурсу ім. П. Яцека - Ірина Кирилова.

Випускники коледжу працюють сьогодні керівниками і головними спеціалістами в організаціях споживчої кооперації, в державних і комерційних структурах, на підприємствах і в організаціях торгівлі, ресторанного господарства, правоохоронних органах, органах юстиції та місцевого самоврядування. Серед них - голова правління облспоживспілки І. А. Білоус, голови правлінь районних споживчих товариств: Снігурівського – С. В. Бастан, Березанського – С. П. Рубцов, Очаківського – І. В. Колесник.

За 48 років своєї діяльності навчальний заклад підготував 18702 фахівця. Серед них 5090 бухгалтерів та економістів, 8290 товарознавців і комерсантів, 1326 фахівців виробництва харчової продукції, 2081 фінансистів і банкірів, 1915 юристів.